Яка вартість сурогатного материнства?
Вартість сурогатного материнства за кордоном становить від 1 485 000 ₴ до 5 175 000 ₴ залежно від країни, а деякі країни дозволяють його лише на альтруїстичних засадах. Жодні з цих витрат не покриваються: в Україні сурогатне материнство регулюється інакше, і витрати несе замовник.
| СМ у Канаді | 2 700 000 ₴ |
| СМ у Греції | 3 150 000 ₴ |
| СМ в Україні | 1 485 000 ₴ |
| СМ в Албанії | 1 575 000 ₴ |
| СМ у США | 5 175 000 ₴ |
| СМ на Кіпрі | 2 925 000 ₴ |
| СМ у Грузії | 2 025 000 ₴ |
Для отримання точної інформації про покриття та умови у вашій ситуації зверніться до Національної служби здоров’я України.
Розуміння сурогатного материнства
Звернення до допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є рішенням, якщо неможливо мати дитину природним шляхом. Якщо цей метод не працює, часто згадують два шляхи. Перший — звернутися до усиновлення. Проте це тривалий і виснажливий процес.
Другий — сурогатне материнство або СМ, яке розглядають пари, що бажають біологічну дитину. В Україні сурогатне материнство дозволене для гетеросексуальних пар, але угода, укладена в країні, де СМ дозволене, може визнаватися недійсною за українським правом.
Процес сурогатного материнства, однак, важко реалізувати. Знайти серйозну сурогатну матір — справжній виклик. В Україні посередництво між передбачуваними батьками та сурогатною матір’ю регулюється законодавством, і порушення може тягнути кримінальну відповідальність.
Що таке сурогатне материнство?
Визначення
Отже, що таке сурогатне материнство? Воно використовує методи допоміжної репродукції або ДРТ, але українське право визнає його окремим інститутом. Принцип полягає в перенесенні ембріона в матку жінки. Зазначимо, що ембріон отримують шляхом екстракорпорального запліднення (ЕКЗ); у традиційній формі сурогатну матір запліднюють.
Але є нюанс. Жінка, яка виношує дитину, не є її справжньою матір’ю. Це сурогатна мати. У країнах, де це дозволено, вона зазвичай не має прав на дитину; в Україні така угода може бути недійсною. Сурогатна мати виношує дитину для пари, яку називають передбачуваними батьками. Вона повинна передати дитину їм після народження.
Зазначимо, що сурогатне материнство може відбуватися двома способами. По-перше, ембріон створюється з гамет передбачуваних батьків. Сурогатна мати не має генетичного зв’язку з дитиною. Вона лише виношує вагітність.
Але може бути, що ембріон створюється з яйцеклітини сурогатної матері та сперми біологічного батька або іншого чоловіка. Останнього називають анонімним донором. Це означає, що вона є донором, тобто біологічною матір’ю дитини.
Закон про сурогатне материнство в Україні
Україна дозволяє сурогатне материнство для подружніх пар, які не можуть мати дітей природним шляхом. Це регулюється Сімейним кодексом України та наказом МОЗ № 787 від 09.09.2013. Стаття 123 Сімейного кодексу визначає батьківство при сурогатному материнстві[1].
Цей закон базується на принципах захисту прав дитини та сімейних цінностей. Простіше кажучи, він регулює умови, за яких сурогатна мати виношує дитину для подружжя.
Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за торгівлю людьми, що може стосуватися незаконного посередництва у сурогатному материнстві[2].
Якщо батьки обирають репродуктивний туризм, повернення дитини в Україну може бути складним. Так само і щодо реєстрації свідоцтва про народження в органах РАЦС.
Дві українські пари зіткнулися з цією проблемою. Вони звернулися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Ці пари обрали сурогатне материнство, щоб здійснити бажання мати дитину, і поїхали до США.
Після повернення в Україну з доньками їм відмовили в реєстрації американських свідоцтв про народження в українському РАЦС. Діти були зачаті з гаметами чоловіка та яйцеклітинами американської донорки.
Батьки заявили про порушення прав дитини та поваги до приватного і сімейного життя. Це зазначено у статті 8 Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини 26 червня 2014 року постановив, що ця відмова порушує право дітей на повагу до приватного життя[3]. Україна повинна була поступово визнати батьківство дітей.
Законодавець підтвердив свою позицію законом про біоетику від 2 серпня 2021 року: дійсність фактів, зазначених в іноземному свідоцтві про народження, тепер оцінюється відповідно до українського права, що направляє небіологічного батька до усиновлення[1].
Верховний Суд у складі об’єднаної палати 3 липня 2026 року надав дозвіл на виконання іноземних судових рішень, що встановлюють батьківство дітей, народжених через сурогатне материнство, без перекваліфікації в усиновлення, при цьому заборона залишається[4]. Україна зрештою дозволила видачу свідоцтва про громадянство України таким дітям за умови наявності родинного зв’язку з громадянином України.
Про етичне сурогатне материнство
Соціологічне опитування в Україні показало, що громадська думка щодо сурогатного материнства неоднозначна. Дослідження, проведене у 2022 році, показало, що 61% респондентів підтримують сурогатне материнство для гетеросексуальних пар за медичними показаннями[5].
Деякі вимагають запровадження законопроєкту про «альтруїстичне або етичне сурогатне материнство за медичними показаннями». Принцип — дозволити звернення до сурогатної матері, якщо жінка не може виносити дитину через стан здоров’я або безпліддя. Щоб уникнути комерційного сурогатного материнства, донорство сперми або яйцеклітин та виношування повинні бути безоплатними.
Але етичне сурогатне материнство залишається дуже чутливою темою для дискусій. Національна комісія з біоетики у 2010 році більшістю голосів висловилася за збереження заборони[6]. Не слід забувати, що сурогатна мати повинна передати дитину передбачуваним батькам.
У деяких країнах, де сурогатне материнство вже є легальним процесом, закон також дозволяє винагороду сурогатної матері. Однак така практика схильна нагадувати продаж людського тіла. Психосоціальні аспекти процедури також піддаються сумніву.
Зазначимо, що існує велика розбіжність у правовому регулюванні сурогатного материнства. Але в інтересах дитини Європейська комісія представила проєкт регламенту 7 грудня 2022 року. Він передбачає, що батьківство, визнане в одній державі-члені, визнається в усіх інших, але його досі не ухвалено.
Кому підходить сурогатне материнство?
Сурогатне материнство в Україні дозволене лише для подружніх пар, які не можуть мати дітей природним шляхом. Там, де воно дозволене, воно зазвичай стосується:
- Гетеросексуальної пари, яка не може зачати дитину природним шляхом через безпліддя або інші проблеми зі здоров’ям,
- Самотньої жінки або чоловіка, які бажають стати батьками,
- Гомосексуальної пари, яка бажає створити сім’ю.
Як відбувається процес сурогатного материнства?
Опис нижче відповідає тому, що повідомляють країни, де сурогатне материнство регулюється. Він не має сили в Україні, де умови можуть відрізнятися.
Підготовка
У країнах, де це регулюється, процес починається з консультації медичної та юридичної, під час якої передбачувані батьки викладають свій проєкт батьківства.
Потім укладається угода між сурогатною матір’ю та передбачуваними батьками відповідно до законодавства країни. В Україні така угода може бути недійсною і не мати юридичної сили[1].
Документи, необхідні в країні проведення, включають медичні обстеження та юридичні документи.
Якщо передбачувана мати не може використовувати свої яйцеклітини, потрібне донорство яйцеклітин. Далі — відбір сурогатної матері. Критерії відбору, медичні та психологічні, різняться між країнами.
Лікування
Коли підготовчий етап виконано правильно, можна розпочинати медичне лікування. Спочатку формування ембріона. Воно проводиться в лабораторії. Сурогатна мати повинна регулярно відвідувати клініку для підготовки до перенесення ембріона.
Перенесення проводиться, коли умови сприятливі для імплантації. Аналіз крові потім перевіряє, чи настала вагітність. Якщо тест позитивний, вона отримує ведення вагітності.
Пологи та повернення додому
Зазначимо, що майбутні батьки можуть стежити за перебігом вагітності. Під час пологів їх негайно повідомляють. Дитину передають передбачуваним батькам відповідно до права країни народження.
Свідоцтво про народження видається передбачуваним батькам. Воно є одним із документів, необхідних для отримання паспорта дитини. Маленька сім’я може повернутися до своєї країни. Реєстрація свідоцтва про народження в органах РАЦС, однак, не є автоматичною в Україні.
Які країни дозволяють сурогатне материнство?
США та Канада дозволяють сурогатне материнство. Сурогатна мати може отримувати компенсацію в частині американських штатів, тоді як Канада забороняє її винагороду і допускає лише відшкодування витрат[7]. Умови доступу до цієї техніки репродукції різняться від штату до штату.
Україна та Мексика також відкривають її, за наявними джерелами, для іноземних резидентів. Росія, навпаки, закрила цей доступ для іноземців наприкінці 2022 року. Кожен суб’єкт федерації має своє сімейне право, і умови для іноземних резидентів різняться.
У межах Європейського Союзу лише чотири держави передбачають її у своєму законодавстві, завжди на альтруїстичних засадах і ніколи комерційно[8]. Нідерланди, Бельгія та Данія не регулюють її. Поза Союзом жодне інституційне джерело не веде актуального списку країн, які її дозволяють, і правила швидко змінюються:
- Греція: альтруїстичне сурогатне материнство дозволене, закони 3089/2002 та 3305/2005[8];
- Кіпр: дозволене на альтруїстичних засадах, закон 2015 року про допоміжну репродукцію, статті 22-27[8];
- Португалія: передбачене законом 90/2021, чинним з 1 січня 2022 року, але підзаконні акти ще були відсутні на початку 2024 року[8];
- Ірландія: регулюється Законом про здоров’я (допоміжна репродукція людини) 2024 року, положення про сурогатне материнство ще не набули чинності[8];
- Вірменія, Албанія, Грузія, Австралія та Нова Зеландія часто згадуються як такі, що її дозволяють, але жодне французьке чи європейське інституційне джерело не дозволяє це перевірити на дату цієї сторінки.
Яка вартість сурогатного материнства за кордоном?
Сурогатне материнство коштує від 1 485 000 ₴ до 5 175 000 ₴ залежно від країн у таблиці. Але все залежить від країни, де відбувається процес. У Греції, на Кіпрі та в Канаді допускається лише альтруїстичне сурогатне материнство: сурогатна мати не отримує винагороди, окрім відшкодування витрат[7][8].
Чи є воно альтруїстичним? Чи потрібно компенсувати сурогатну матір? Чи покриває місцева державна система охорони здоров’я витрати на медичну допомогу, пов’язану з вагітністю? Усі ці деталі враховуються в розрахунку.
FAQ - Часті запитання
Які ризики пов’язані з сурогатним материнством?
Огляд повідомляє, що у сурогатних матерів спостерігаються гіпертензивні розлади вагітності у 3,2% до 10% випадків і передлежання плаценти або передчасне відшарування плаценти у 4,9%[9]. Автори вказують на серйозні методологічні обмеження.
Чи має сурогатна мати право залишити дитину?
Все залежить від законодавства, чинного в обраній країні. У деяких країнах сурогатна мати має право на відмову. В Україні угода може бути недійсною і не мати юридичної сили, незалежно від волі сторін.
Як бути впевненим у здоров’ї дитини?
Критерії відбору сурогатних матерів і донорів різняться між країнами. Жодне дослідження на дату огляду не стосувалося дітей, народжених через транскордонне сурогатне материнство[9]: їхня доля не задокументована.
Як відбувається повернення додому?
Свідоцтво про народження видається в країні народження, а його реєстрація в Україні не є автоматичною. З 2021 року небіологічний батько проходив через усиновлення; у 2026 році Верховний Суд дозволив виконання іноземного судового рішення про батьківство[4].
Чи покривається сурогатне материнство?
Наразі сурогатне материнство в Україні дозволене для подружніх пар за медичними показаннями, але державна система охорони здоров’я не покриває витрати, пов’язані з його проведенням. Майбутні батьки повинні нести всі витрати самостійно.
Чи потрібно бути одруженою парою для сурогатного материнства?
Умови доступу різняться залежно від країни: деякі обмежують його для одружених пар, інші відкривають для неодружених пар або самотніх осіб. В Україні питання не виникає, оскільки сурогатне материнство дозволене лише для подружніх пар.
Джерела та посилання
- Міністерство юстиції України. Сурогатне материнство в Україні. Оновлено 13 липня 2026 року. Читати джерело
- Верховна Рада України. Кримінальний кодекс України, стаття 149. 2026. Читати джерело
- Європейський суд з прав людини. Тематичний бюлетень - Сурогатне материнство. 2023. Читати джерело
- Верховний Суд України, об’єднана палата. Постанова від 3 липня 2026 року, справа № 24-50.028. 2026. Читати джерело
- Київський міжнародний інститут соціології. Ставлення українців до сурогатного материнства. Опитування проведено у 2022 році. Читати джерело
- Комітет з біоетики при Кабінеті Міністрів України. Висновок № 110. 1 квітня 2010 року. Читати джерело
- Міністерство охорони здоров’я Канади. Заборони, пов’язані з сурогатним материнством, Закон про допоміжну репродукцію людини. 2024. Читати джерело
- Європейський парламент, EPRS. Сурогатне материнство: правова ситуація в ЄС. Брифінг PE 769.508, лютий 2025 року. Читати джерело
- Söderström-Anttila V, Wennerholm UB, Loft A, et al. Surrogacy: outcomes for surrogate mothers, children and the resulting families, a systematic review. Hum Reprod Update. 2016;22(2):260-276. Читати джерело
