Яка вартість сурогатного материнства?
Вартість сурогатного материнства за кордоном становить від 1 100 000 ₴ до 5 500 000 ₴ залежно від країни, а сама процедура триває від дванадцяти до п’ятнадцяти місяців. Жодна з цих витрат не покривається: в Україні сурогатне материнство регулюється законом і доступне лише за медичними показаннями.
| Сурогатне материнство в Канаді | 2 600 000 ₴ |
| Сурогатне материнство в Греції | 3 100 000 ₴ |
| Сурогатне материнство в Україні | 1 450 000 ₴ |
| Сурогатне материнство в Албанії | 1 540 000 ₴ |
| Сурогатне материнство в США | 5 060 000 ₴ |
| Сурогатне материнство на Кіпрі | 2 860 000 ₴ |
| Сурогатне материнство в Грузії | 1 980 000 ₴ |
Сурогатне материнство: повний путівник
Звернення до допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є рішенням, якщо завагітніти природним шляхом неможливо. Якщо цей шлях не дає результату, залишаються ще два варіанти. Перший, усиновлення, часто виявляється тривалим і виснажливим процесом.
Другий варіант, сурогатне материнство. Для пари, яка прагне мати генетично споріднену дитину, він нерідко виглядає привабливішим. Проте в Україні ця процедура жорстко врегульована законом. Щоб стати батьками в такий спосіб, потрібно звертатися до країни, де сурогатне материнство дозволене.
Процес сурогатного материнства складний у реалізації. Знайти надійну сурогатну матір справді непросто. Саме тому багато людей звертаються до послуг спеціалізованих агенцій.
Що таке сурогатне материнство?
Визначення
Отже, що таке сурогатне материнство? Його визнають методом допоміжних репродуктивних технологій. Принцип полягає у перенесенні ембріона в матку жінки. Зауважимо, що плід походить із запліднення in vitro (ЕКЗ) або штучної інсемінації.
Але є нюанс. Жінка, яка виношує дитину, не є її справжньою мамою. Це сурогатна мати. Вона не має прав на майбутню дитину. Ця жінка виношує дитину для пари, визначеної як замовники. Після народження вона передає дитину їм.
Зазначимо, що сурогатне материнство може відбуватися двома шляхами. У першому випадку ембріон походить із гамет замовників. Тоді сурогатна мати не має генетичного зв’язку з майбутньою дитиною. Вона лише виношує вагітність.
Але буває й так, що ембріон походить з яйцеклітини сурогатної матері та сперми біологічного батька або іншого чоловіка. Останній позначається як анонімний донор. Це означає, що вона є доноркою, тобто біологічною матір’ю дитини.
Закон про сурогатне материнство в Україні
В Україні сурогатне материнство дозволене за медичними показаннями. Порядок його застосування встановлено наказом МОЗ, а умовою є наявність медичних підстав у замовників і чітко прописана договірна процедура[1].
Це регулювання ґрунтується на принципах захисту учасників процедури та прав майбутньої дитини. Простіше кажучи, воно визначає права й обов’язки сторін і не допускає комерційного посередництва поза межами медичного закладу. Також закріплено, що дитина не може бути предметом купівлі-продажу.
Окремо врегульовано питання походження дитини: замовники записуються її батьками з моменту народження, а сурогатна мати не набуває прав на дитину[2].
Якщо замовники вирушають у репродуктивний туризм, повернути дитину в Україну непросто. Так само непросто відбувається реєстрація свідоцтва про народження в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
Кілька українських пар зіткнулися з цією проблемою. Вони вирішили звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). За історією, ці пари обрали сурогатне материнство, щоб реалізувати бажання мати дитину, і поїхали до США.
Після повернення в Україну з дівчатками реєстрацію американських свідоцтв про народження в українських органах РАЦС було відхилено. Ці діти були зачаті із гамет чоловіка та яйцеклітин американської донорки.
Батьки заявили про порушення прав дитини та права на повагу до приватного і сімейного життя. Про це йдеться у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
26 червня 2014 року Європейський суд з прав людини ухвалив, що така відмова порушує право дітей на повагу до їхнього приватного життя[3]. Україна мала визнати походження дітей. Національні органи не поступалися до кінця.
Держава підтвердила свою позицію із законодавчими змінами у сфері біоетики. Водночас замовникам дозволили усиновити дитину. Щоб ця процедура була дійсною, іноземний акт цивільного стану має бути законним.
Вища судова інстанція продовжувала вживати нових заходів для захисту прав дітей, народжених унаслідок сурогатного материнства. Зрештою Україна дозволила видачу свідоцтва про належність до громадянства України таким дітям за умови наявності зв’язку походження з громадянином України.
Про етичне сурогатне материнство
Інститут Ifop опитав 1 503 респонденти, репрезентативні для населення Франції, з 10 по 22 лютого 2022 року на замовлення ADFH і TÊTU. Щодо цього закону про біоетику 75 % опитаних висловилися за дозвіл сурогатного материнства для гетеросексуальної пари, а 59 % для одностатевої[4].
Деякі люди вимагають ухвалення законопроєкту про «альтруїстичне або етичне сурогатне материнство за медичними показаннями». Ідеться про дозвіл звертатися до сурогатної матері, якщо жінка не може виносити дитину через стан здоров’я або безпліддя. Щоб уникнути комерційної форми сурогатного материнства, донорство сперми чи яйцеклітини та виношування мають бути безоплатними.
Але етичне сурогатне материнство залишається чутливою темою. Національний консультативний комітет з етики 2010 року більшістю голосів висловився за збереження заборони[5]. Не варто забувати, що сурогатна мати має передати дитину замовникам.
У деяких країнах, де сурогатне материнство вже легальне, закон також дозволяє винагороду сурогатній матері. Проте така практика часто викликає асоціації з торгівлею тілом людини. Психосоціальні аспекти процедури також ставляться під сумнів.
Зауважимо, що існує велика розбіжність у правовому регулюванні сурогатного материнства. Але щодо вищих інтересів дитини Європейська комісія 7 грудня 2022 року внесла пропозицію регламенту. Вона передбачає, що походження, визнане в одній державі-члені, визнається й в усіх інших, але на сьогодні її не ухвалено.
Кому підходить сурогатне материнство?
Сурогатне материнство є методом допоміжних репродуктивних технологій, який підходить різним категоріям пацієнтів. Зазвичай його застосовують:
- У парі чоловік-жінка, яка не може зачати дитину природним шляхом через безпліддя або іншу проблему зі здоров’ям,
- У жінки або чоловіка без партнера, які бажають стати батьками,
- У одностатевій парі, яка хоче створити сім’ю.
Як відбувається процес сурогатного материнства?
Описаний нижче перебіг відповідає тому, про який повідомляють країни, де сурогатне материнство врегульоване. Він не має жодної сили в Україні, де договір визнається недійсним, а посередництво є правопорушенням.
Підготовка
Усе починається з консультації. Під час цієї зустрічі замовники обирають країну для репродуктивного туризму. Вони також мають визначити свій батьківський проєкт.
Їм пропонують програму, яка найкраще відповідає їхній ситуації. Наступний крок, укладення договору. Якщо замовники згодні з усіма умовами контракту, вони мають його підписати. Окремі пункти можна обговорити й змінити. Після цього процес може розпочатися.
Майбутні батьки мають підготувати пакет документів, потрібний для обраної країни. Він включає медичні обстеження та юридичні документи.
Якщо майбутня мама не може використати власні яйцеклітини, їй потрібно обрати донорку. Далі необхідно знайти сурогатну матір. Критерії відбору, медичні та психологічні, різняться залежно від країни.
Лікування
Коли підготовчий етап виконано правильно, медичне лікування може розпочатися. Спершу відбувається формування ембріона. Воно проходить у лабораторії. Сурогатна мати має регулярно відвідувати клініку для підготовки до перенесення ембріонів.
Перенесення виконують, коли умови сприятливі для трансплантації. Через два тижні сурогатна мати має здати аналіз крові, щоб перевірити, чи настала вагітність. Якщо тест позитивний, вона отримує супровід вагітності.
Пологи та повернення додому
Зазначимо, що майбутні батьки можуть стежити за перебігом вагітності. У момент пологів їх повідомляють негайно. Забрати дитину можна в пологовому будинку або в пологовому центрі.
Свідоцтво про народження видають замовникам. Воно входить до документів, потрібних для оформлення паспорта дитини. Молода сім’я може повернутися до країни походження. Водночас реєстрація свідоцтва про народження в органах РАЦС в Україні не є автоматичною.
Які країни дозволяють сурогатне материнство?
США та Канада першими дозволили сурогатне материнство. У США сурогатна мати навіть може отримувати компенсацію. Проте в деяких штатах є винятки. Наприклад, у Луїзіані до цієї технології репродукції допускають лише гетеросексуальні пари. У штаті Нью-Йорк сурогатне материнство доступне лише резидентам США.
Україна та Мексика, за наявними джерелами, також відкривають його для іноземних резидентів. Росія, навпаки, закрила цей доступ для іноземців наприкінці 2022 року. Але кожна держава має власний цивільний кодекс і власну судову систему. Тому потрібно перевіряти, чи процедура доступна міжнародним пацієнтам.
У межах Європейського Союзу його дозволяють лише чотири держави, завжди на альтруїстичних засадах, ніколи на комерційних[6]. Нідерланди, Бельгія та Данія його не регулюють. Поза Союзом жодне інституційне джерело не веде актуального переліку країн, які його дозволяють, а рамки там змінюються швидко:
- Греція: дозволено альтруїстичне сурогатне материнство, закони 3089/2002 і 3305/2005[6];
- Кіпр: дозволено на альтруїстичних засадах, закон 2015 року про допоміжні репродуктивні технології, статті 22-27[6];
- Португалія: передбачено законом 90/2021, чинним з 1 січня 2022 року, але на початок 2024 року ще бракувало підзаконних актів[6];
- Ірландія: врегульовано Health (Assisted Human Reproduction) Act 2024, положення якого про сурогатне материнство ще не набрали чинності[6];
- Вірменія, Албанія, Грузія, Австралія та Нова Зеландія часто згадуються як країни, що дозволяють альтруїстичне сурогатне материнство, хоча жодне інституційне джерело не дає змоги це підтвердити на дату цієї сторінки.
Яка вартість сурогатного материнства за кордоном?
Сурогатне материнство коштує від 1 100 000 ₴ до 5 500 000 ₴. Але все залежить від країни, де відбувається процес. Чи воно альтруїстичне? Чи потрібно компенсувати сурогатній матері? Чи покриває місцева система охорони здоров’я витрати на медичні послуги, пов’язані з вагітністю? Усі ці деталі враховуються в розрахунку.
FAQ - Поширені запитання
Які ризики пов’язані із сурогатним материнством?
Оглядове дослідження повідомляє про гіпертензивні розлади вагітності в сурогатних матерів у 3,2 % до 10 % випадків і про передлежання плаценти або відшарування плаценти у 4,9 %[7]. Його автори вказують на серйозні методологічні обмеження.
Чи має сурогатна мати право залишити дитину собі?
Усе залежить від правил, чинних в обраній країні. У деяких країнах сурогатна мати має право відмовитися від дитини. В Україні договір визнається недійсним за законом і не створює жодних наслідків, незалежно від волі сторін.
Як переконатися щодо здоров’я дитини?
Критерії відбору сурогатних матерів і донорів різняться залежно від країни. На дату оглядового дослідження жодне дослідження не стосувалося дітей, народжених унаслідок транскордонного сурогатного материнства[7]: їхня подальша доля не задокументована.
Як відбувається повернення додому?
Свідоцтво про народження видають у країні народження. Його реєстрація в українських органах РАЦС не є автоматичною: з 2021 року достовірність заявлених фактів оцінюють відповідно до українського законодавства, а небіологічний батько проходить процедуру усиновлення[1].
Чи відшкодовується сурогатне материнство?
В Україні сурогатне материнство доступне лише за медичними показаннями та в порядку, встановленому законодавством. Питання покриття витрат залежить від вашої ситуації; уточнюйте в НСЗУ та у своїй страховій компанії.
Чи потрібно бути в шлюбі, щоб планувати сурогатне материнство?
Умови доступу різняться залежно від країни: деякі вимагають шлюбу, інші відкривають доступ для пар без шлюбу або для самотніх людей. В Україні це питання регулюється наказом МОЗ і вимагає наявності медичних показань.
Джерела та посилання
- Vie-publique (DILA). Gestation pour autrui (GPA) : quelles sont les évolutions du droit ? Mis à jour le 13 juillet 2026. Переглянути джерело
- Sénat. Détraigne Y, Tasca C. Défendre les principes, veiller à l’intérêt des enfants. Rapport d’information n° 409 (2015-2016), 17 février 2016. Переглянути джерело
- Cour européenne des droits de l’homme. Fiche thématique - Gestation pour autrui. 2023. Переглянути джерело
- Ifop pour l’ADFH et TÊTU. La position de l’opinion publique sur la GPA et les questions LGBT dans la campagne présidentielle. Enquête menée du 10 au 22 février 2022 auprès de 1 503 personnes. Переглянути джерело
- Comité consultatif national d’éthique. Avis n° 110, Problèmes éthiques soulevés par la gestation pour autrui. 1er avril 2010. Переглянути джерело
- Parlement européen, EPRS. Surrogacy: the legal situation in the EU. Briefing PE 769.508, février 2025. Переглянути джерело
- Söderström-Anttila V, Wennerholm UB, Loft A, et al. Surrogacy: outcomes for surrogate mothers, children and the resulting families, a systematic review. Hum Reprod Update. 2016;22(2):260-276. Переглянути джерело
